ἀρταβί-ειος,α,ον,
A. of an
ἀρτάβη, σφυρίς
PFlor. 369.14
(ii A. D.).
2. ἀρταβι-εία,ἡ(laterἀρταβία,ἡ, CPR 1.16
(i A.D.)),tax of one artaba per ἄρουρα,
PTeb. 119.11
(ii B. C.), PLond. 3.1171v
ii 15
(i A. D.), PFay. 99 : —also neut. pl.-εια,τά,
PTeb. 5.59
(ii B. C.).